Спелімікс ін. 100 мл

Склад

150 г препарату містить діючі речовини:

лінкоміцину гідрохлорид — 33,3 г; спектиноміцину сульфат — 66,7 г;

Допоміжна речовина: лактоза.

Фармакологічні властивості

АТС vet класифікаційний код QJ01 — антибактеріальні ветеринарні препарати для системного застосування. QJ01FF52— Лінкоміцин, комбінації.

Спелімікс® 100 — це комбінований препарат, до складу якого входять лінкоміцин і спектиноміцин. Препарат має широкий спектр антимікробної дії. Комбінація лінкоміцину і спектиноміцину викликає потенціюючу дію на бактерії.

Лінкоміцин — антибіотик, що належить до групи лінкозамідів. Він пригнічує синтез білка в мікроорганізмах, зв’язуючи рибосомні 50S субодиниці бактеріальних клітин. Виявляє бактеріостатичну або бактерицидну дію, залежно від концентрації. Впливає переважно на грампозитивні (Staphylococcus spp., Streptococcus spp., Bacillus anthracis, Corynebacterium spp.) та грамнегативні мікроорганізми (Actinobacillus spp., Bordetella spp., Nocardia spp., Actinomyces spp.). Особливо ефективний проти Serpulina hyodysenteriae та Mycoplasma spp.

Спектиноміцин — антибіотик трициклічної структури, що належить до групи аміноглікозидів. Ефективність його дії пов’язана з пригніченням синтезу білків у мікробній клітині шляхом зв’язування рибосомної 30S субодиниці мікроорганізмів, що запобігає подовженню поліпептидного ланцюга на етапі транслокації. Впливає переважно на грамнегативні та грампозитивні мікроорганізми (E. coli, Pasteurella multocida, Salmonella spp., Clostridium spp., Erysipelothrix rhusiopathiae, Haemophilus spp., Vibrio spp.), а також на мікоплазми (Mycoplasma spp.).

Після перорального прийому лінкоміцин добре всмоктується з травного каналу (майже 60%) і добре розподіляється в органах і тканинах, в тому числі, і у кістковій тканині. Лінкоміцин на 50% зв'язується з білками. Концетрація лінкоміцину у сироватці крові досягає піку через 2 години після прийому. Період напіврозпаду становить 2,5- 4 години. Переважна більшість лінкоміцину та його метаболіти екскретуються з сечею та жовчю. Незначні кількості виділяються з фекаліями.

Спектиноміцин погано всмоктується в травному каналі. Через 24 години після перорального застосування незначні концентрації антибіотика виявляються в нирках, печінці, легенях, м'язах, жировій тканині. Спектиноміцин зв'язується з білками не більше, ніж на 10%. Його концентрація в сироватці крові досягає максимуму через 4 години. Спектиноміцин практично не біотрансформується в організмі та виділяється у незміненому вигляді з фекаліями.    

Застосування

Лікування курей (бройлерів, племінних курей, ремонтного молодняку) та свиней, хворих на ензоотичну пневмонію, сальмонельоз, дизентерію, синдром ММА (мастит-метрит-агалактію), некротичний ентерит, колібактеріоз, мікоплазмоз та інші захворювання травного тракту й органів дихання, що спричинені мікроорганізми, чутливі до лінкоміцину і спектиноміцину.

Дозування

Вводять перорально з питною водою у дозах:

• поросятам— 10 мг препарату на 1 кг маси тіла на добу (1,5 г порошку на 100 кг маси тіла) або 150 г препарату на 1500 л питної води. Курс лікування — 4–7 діб;
• курчатам-бройлерам, племінним курям, ремонтному молоднякові птиці— 150 г препарату на 150–200 л питної води протягом 5–7 діб.